Вкрай небезпечний туберкульоз у собак: як запідозрити і лікувати недугу

До небезпечних захворювань, характерних для людини та тварин, відноситься туберкульоз. Патологія супроводжується утворенням численних туберкул з подальшим їх некрозом і звапнінням у внутрішніх органах хворої особи. Недугу схильні до багатьох видів тварин – корови, коні, вівці, свійський птах, кішки та собаки. Збудник інфекції – мікобактерії (палички Коха), відрізняється високою стійкістю у зовнішньому середовищі.

Чи буває туберкульоз у свійських собак

Маючи уявлення про небезпеку туберкульозної палички для людини, власники нерідко спантеличуються питанням про те, чи схильні до недуги собаки. У ветеринарній бактеріології розрізняють Mycobacterium трьох видів: M. bovis (бичачий), M. microti (мишачий) та M. avium (пташиний). У медичній практиці основним збудником туберкульозу людини є Mycobacterium tuberculosis.

У чотириногих вихованців найчастіше реєструють мікобактерії бичачого та людського видів. На території Російської Федерації недуга зустрічається у собак досить часто. Більшою мірою схильні до захворювання особи, які проживають у великих містах. За спостереженням ветеринарних фахівців, збільшено ризик інфікування мікобактеріями у пухнастих вихованців, які мешкають поблизу туберкульозних диспансерів.

Причини розвитку захворювання

До факторів, що провокують недугу, насамперед ветеринарні фахівці відносять неналежні умови утримання. Сирі, холодні, невентильовані приміщення сприяють зниженню природної резистентності організму до патогенних мікроорганізмів, у тому числі до палички Коха.

Незбалансований раціон, однотипне годування без урахування фізіологічної потреби в білках, дефіцит у продуктах вітамінів та мінеральних нутрієнтів знижує захисні сили організму та провокує інфікування мікобактеріями.

Багаторічні спостереження показують, що найбільш схильні до недуги бродячі собаки, особи, що проживають у притулках. Виснажені, хворі та старі тварини також входять до групи ризику.

Форми туберкульозу у тварин

У ветеринарній практиці розрізняють дві форми небезпечної недуги – латентну та генералізовану. При прихованому різновиді хвороби характерні осередки інкапсульованих мікобактерій виявляються лише при рентгенографічному обстеженні. Клінічні ознаки відсутні.

У поодиноких випадках власник може помічати підвищену стомлюваність вихованця. Прогноз при латентній формі туберкульозу у собак має сприятливий характер. Сильна імунна система блокує збудника інфекції, не дає поширюватись по всьому організму.

При генералізованій формі захворювання мікобактерії проникають з кров`ю та лімфою у внутрішні органи, кишечник. Найчастіше уражаються органи дихання, травна система та сечостатева. Генералізована форма туберкульозу має несприятливий для вихованця прогноз і закінчується смертю від виснаження.

Симптоми патології

Підступність недуги полягає в тому, що симптоматика не має характерних рис. При латентній формі хвороби клінічні ознаки можуть бути зовсім відсутніми. Ветеринарні фахівці радять власникам не ігнорувати такі відхилення від норми у вихованців:

• Погіршення апетиту, зниження маси тіла без видимих ​​причин.
• Швидка стомлюваність тварини під час виконання фізичних вправ.
• Пригнічений, млявий, депресивний стан.
• Підвищена спрага та прискорене сечовипускання.
• Сухий кашель у початковій стадії хвороби, хрипкий і булькаючий – у відкриту фазу недуги. Утруднене дихання, задишка.
• З носа нерідко спостерігаються пінисті виділення. Рожевий колір обумовлює домішку крові.
• Тварина багато часу проводить у сидячій позі, що свідчить про розвиток туберкульозного плевриту.
• Порушення травлення – блювота, діарея. Можлива наявність крові у блювотних масах та фекаліях. Такі симптоми характерні для ураження туберкульозною паличкою кишок.
• Ознаки зневоднення (суха шкіра, тьмяна, скуйовджена шерсть).
• Температура тіла може підвищуватися короткочасно на 1 — 2 градуси вище за нормальний показник.

Однак якщо імунна система організму не справляється з мікобактерією, відбувається розплавлення туберкули, мікроорганізм проникає у здорові тканини, що призводить до генералізації процесу.

Діагностика стану

До методів прижиттєвої діагностики туберкульозу у тварин належать:

• Підшкірна проба. Собаці вводять сухий туберкулін та через 48 годин перевіряють наявність реакції організму. Ін`єкцію виробляють у внутрішню поверхню стегна або ліктьову складку, шерсть вистригають і дезінфікують 70-градусним спиртом. Алергія на антиген свідчить про інфікування організму мікобактеріями. Позитивною реакцією у собак вважають припухлість дома ін`єкції.
• Тривалим, але інформативним методом діагностики є бактеріальний посів біологічного матеріалу. Найчастіше використовують мокротиння хворої тварини або бронхіальні змиви. Вирощують паличку Коха на спеціальних живильних середовищах протягом місяця.
• Туберкульозні каверни виявляються при рентгенографічному дослідженні.

Профілактика у собак

Враховуючи небезпеку захворювання для людини, власник домашньої тварини повинен суворо дотримуватися рекомендацій щодо профілактики туберкульозу:

• Забезпечувати гігієнічні умови утримання. Приміщення повинні бути сухими, теплими, вентильованими.
• Збалансоване харчування – запорука профілактики не тільки туберкульозу, а й багатьох інших проблем зі здоров`ям. Особливу увагу слід приділяти постачанню організму собаки вітамінами, макро- та мікроелементами. За рекомендацією ветеринарного фахівця необхідно регулярно давати вихованцю полівітамінні комплекси.
• Не давати в їжу собаці молочні та м`ясні продукти, які не пройшли ветеринарний контроль.
• Виводити вихованця на прогулянку слід лише у спеціально відведених для цього місцях. У жодному разі не можна вигулювати собаку поблизу тубдиспансерів, медичних закладів.
• Привчити тварину під час прогулянки не підбирати харчові відходи та інші сторонні предмети.
• Регулярно проводити профілактичне ветеринарне обстеження.